Елла Лукацька

Київ, Україна
Інтерв’ю було зроблене 2002 року Тетяною Чайкою

Народжена в 1938 році, пані Лукацька була лише маленькою дитиною, коли розпочалася “Велика патріотична війна” та має лише нечіткі уявлення про довоєнний період. Її батько був мобілізований в армію в перші дні війни і вона пам’ятає, що коли він прийшов прощатись до своєї сім’ї, вона плакала та кричала: “Я любила свого батька від щирого серця і в мене було передчуття, що він їде назавжди”. Її батько був радіооператором та загинув в кінці 1941 року, тоді як вона, її мама та старша сестра поїхали з Києва в Туркменію (сьогодні Туркменістан). В яскравих деталях Елла Лукацька описує жорсткі умови колективного хозяйства, де вони жили та працювали. Після звільнення Києва вони повернулись додому весною 1944 року та виживали з великими труднощами, її мама займалась ремонтом зношеного одягу, який вони обмінювали на їжу на базарі. Після закінчення Київського політехнічного інституту, пані Лукацька працювала радіоінженером та вчителем інформатики, та створила сім’ю. Про її життєвий шлях розповідають 11 фотографій.