Леонід Котляр

Київ, Україна
Інтерв’ю було зроблене в 2003 році Романом Ленчовським

Воєнний досвід превалює в фасцинуючій історії пана Котляра. Він був мобілізований в липні 1941 році, захоплений німцями в полон у вересні того ж року, і так розпочалося його життя як військовополоненого. В епізодах, які надовго залишаються в пам’яті, він описує як рядові солдати видавали євреїв, і як він працював підневільним працівником в різних місцях – від мийщика колес автомобілів в частині німецьких військово-повітряних сил, до праці охоронцем в бджолиному саду та виконанні робіт по садівництву у старого чоловіка майже рік поспіль. В жовтні 1942 року він був депортований в Німеччину, де він став так званим “Остарбайтером” (термін для людей, які насильно були депортовані в Німеччину зі Східної Європи для виконання підневільної праці під час Другої світової війни). Він був звільнений біля Штуттгарта в квітні 1945 року, та працював на радянській автомобільній фабриці після перемоги, потім служив в радянській армії в Німеччині. Між тим, його брат Роман воював в 146-му артилерійському батальйоні, був поранений в січні 1945 року, та помер на шляху до лікарні. Пан Котляр повернувся до Радянського Союзу після того, як він був демобілізований в кінці 1946 року, та став вчителем російської мови та літератури. Його історію супроводжують 17 фотографій.

Повне інтерв’ю читайте тут (англійською)