Саллі Узвалова

Чернівці, Україна
Інтерв’ю було зроблене в 2002 році Еллою Левицькою

Як вихідець з релігійної єврейської сім’ї з корінням в Польші, Молдові та Румунії, пані Узвалова розповідає нам про долю її родичів, які були морально та фізично знищені радянською владою. В 1940 році її батько та його брат – партнери по бізнесу та володарі крамниці – були заарештовані як “соціально небезпечні елементи” та депортовані в табір в Солікамськ. В червні 1941 року багато інших членів сім’ї були депортовані в Сибір, деякі з них померли від голоду. Коли розпочалася “Велика вітчизняна війна”, Саллі, її мамі та братові було рекомендовано полишити Сороки (сьогодні Молдова) та поїхати туди, де тримали їх батька. Вони так ніколи і не доїхали туди, але добралися до Астрахані, де вона та її мама працювали в шпиталі. Коли частина Бесарабії була звільнена в 1944 році, вони повернулися в Сороки та з’ясували, що тато покінчив життя самогубством в Сибіру. В 1945 році вони планували покинути Румунію, але якраз перед їхнім від’їздом кордони закрили і вони залишилися в Чернівцях. Після війни пані Узварова працювала бухгалтером та добувала хліб для всієї сім’ї, підтримуючи маму та брата, навіть коли вона одружилася та створила власну сім’ю. 13 фотографій допомагають віднайти фасцинуючу сімейну історію.